
Пояснення: Перед тим, як підключити до платіжної системи чергового бажаючого надавача послуг, у нашому випадку – перевізника, незалежно від його юридичного статусу (Приватне підприємство, ТОВ, Акціонерне товариство) чи ФОП (фізична особа-підприємець) працівники банку вносять в базу даних повну інформацію про нього, як-то: свідоцтво про реєстрацію, ліцензії, дозволи, звіти про сплату податків, усі прізвища, ім`я та по батькові, адреси реєстрації (прописки), інше. Без повної ідентифікації та наявності ліцензії на автобусні пасажирські перевезення банк жодному перевізнику не дозволить отримувати платежі на розрахунковий рахунок через платіжну систему LiqPay. Водночас така ідентифікація дає можливість поліції, за потреби (наприклад – надійшла заява про шахрайство зі сторони перевізника) отримати в банку дані того, хто вчинив правопорушення, відкрити кримінальну справу, а ошуканому пасажиру – повернути свої гроші.
Пояснення: Експерти стверджують, що найймовірніше натрапити на горе-перевізників чи відвертих шахраїв на посередницьких сайтах та платформах, у тому числі на достатньо відомих та популярних, не кажучи вже про спеціально створених шахраями для "кидання" необачних людей на гроші, яких в інтернеті більше, ніж грибів після дощу, і які перепродують квитки на проїзд великої кількості всяк можливих перевізників у сотнях різних напрямків. При цьому ні за що не відповідають, їх домени розміщені на закордонних серверах, он-лайн сплачені їм гроші йдуть на рахунки в закордонних банках, національна поліція об’єктивно з ними нічого зробити не може. Навіть відомі в Україні посередницькі сайти продажу автобусних квитків ніяким чином не перевіряють на доброчесність перевізників, які влаштовуються на їхню платформу. Навпаки - чим більше втиснеться перевізників – тим більший куш отримуватиме власник посередницького сайту у вигляді комісійних. При цьому за зрив перевезень, обман та «кидання на гроші» пасажирів – «це не до нас», розбирайтесь обмануті панове з перевізниками самі. Мовляв, вас же ніхто силоміць не примушував платити свої кревні кошти необачно вами же обраному «перевізнику». Виникає питання: як користуючись цією «порадою» знайти недобросовісного перевізника чи відвертого шахрая та повернути кошти обманутому пасажиру, якщо жодної інформації про такого «перевізника» (номер телефону, адресу чи серію і номер ліцензії) цей посередницький сайт назагал не показує і на прохання ошуканого пасажира (якщо вдасться додзвонитись) – не надає. Відповідь: ніяк. Така схема існування сайтів-посередників та не ідентифікованих недоброчесних перевізників і шахраїв на них, коли крайнього не знайти, є розповсюдженою. Мало хто із звичайних громадян досконало знає кримінальний кодекс, з якого випливає: якщо немає факту насильницького примушення віддати готівкові гроші, чи перерахувати кошти безготівково - не буде і покарання. Поліція тут безсила.
Мало того, в спілці з посередницькими сайтами, на яких вони пропонують свої нібито послуги перевезення, шахраї придумали та використовують прості, але хитрі, схеми «кидання» пасажирів на гроші, коли «крайнім», тобто – винуватим, штучно робиться пасажир, котрий з власної волі необачно купив квиток через інтернет у шахрая.
А саме: коли до вказаної в квитку години виїзду автобуса пасажиру таки вдається додзвонитись до адміністратора посередницького сайту, чи до самого нібито перевізника, йому життєрадісно повідомляють що виїзд буде, чекайте автобус згідно вказаної у квитку години виїзду (або чекайте автобус там-то). Після цього слухавку не беруть або взагалі вимикають телефон аж до вказаної години виїзду. Коли година виїзду пройшла і розгубленому пасажиру знову вдається додзвонитись до цих осіб – вони здивовано і з претензією до пасажира кажуть – «вас не було на місці посадки, автобус забрав пасажирів і вже поїхав, повертатись за вами не буде, самі винуваті» і вимикають телефони.
Цією схемою досить часто користуються і горе-перевізники, коли на заплановану годину виїзду їхнього автобуса квитків куплено не багато, а здійснювати виїзд собі в «нуль», не кажучи вже «в збиток», - не хочеться.Очевидно, що для таких несумлінних перевізників мораль – незрозуміла іпостась.
Абож: пасажир обирає потрібну йому дату виїзду, здійснює оплату, а в квитку, що надійшов, чомусь вказана дата виїзду на наступний (від обраної дати) день. Зрозуміло - вам це не підходить і ви, як порядна людина, щиро думаєте, що можливо це якась прикра випадковість, або ж ваша неуважність (ви готові навіть сумніватись у власному зорові!), і робите повернення квитка, в надії отримати гроші назад. Так, можливо колись ви їх отримаєте, але в кращому випадку - половину від переведеної шахраям суми. Ви незадоволені і телефонуєте. Вам ввічливо, або - не ввічливо, радять бути уважним при виборі дати виїзду, радять прочитати їми ж придумані жорсткі правила повернення коштів, безапеляційно стверджують, що ви самі винуваті. Вони - з грошима, ви - "з носом".
Ще одна схема обману пасажирів – коли вказують, що рейс прямий, а насправді здійснюються одна чи декілька пересадок, причому з кожною пересадкою пасажирам підсовують гірші, старіші та менш надійні автобуси. Найчастіше це неподобство відбувається при перевезеннях пасажирів із-за кордону в Україну, рідше - з України за поребрик.
Пояснення: Добросовісні перевізники, продаючи квитки зі своїх власних сайтів, надають пасажирам можливість самостійно обрати вільні місця на схемі салону автобуса і ці місця точно будуть вказані в квитку. Якщо ж на власному сайті доброчесного перевізника пропонуються напрямки перевезень з пропозицією «вільної розсадки» – у Вас завжди є можливість зателефонувати на вказаний на сайті номер телефону та пересвідчитись, що саме вказаний автобус, а не якийсь інший – менш комфортний, здійснюватиме потрібне Вам перевезення.
Якщо на сайті вказана Ліцензія, але у Вас є сумніви у доброчесності перевізника, підозрілості його сайту чи існуванні вказаної Ліцензії – перевірте це: зателефонуйте на вказаний номер телефону, назвіться, попросіть назвати державний номерний знак автобуса, котрий на обрану Вами дату виїзду найймовірніше здійснюватиме виїзд в обраному Вами напрямку, запитайте назву підприємства чи прізвище, ім`я та по батькові ФОПа - власника вказаного автобуса, код ЄДРПОУ фірми чи індивідуальний податковий номер ФОПа. Така інформація є публічною, в т.ч. вказується на фіскальних чеках, тому не може бути засекреченою. Якщо Вам відмовили – це не погано! Ви точно збережете свої гроші не купуючи квиток у такого перевізника. Якщо Ви отримали відповіді, однак і далі маєте сумніви – перевірте надану інформацію. Зробити це можна зайшовши, наприклад, на сайт https://www.kmu.gov.ua/service/perevirka-avtopereviznika . Перевірити транспортний засіб за номерним знаком можна на сайті https://autopoisk.net .
Пояснення: В Україні, як і в багатьох країнах Європи (Польща, Болгарія, Литва, Франція інші), власником автобусів може бути ФОП (фізична особа підприємець) чи група ФОПів. Вони мають право назвати свою фірму як забажають. Це на кшталт того, коли ФОП Сидоренко А. А. є власником продуктового магазину «Оксамит» чи ФОП Вродлива В. В. є власницею перукарні «Локон». Назви (бренди) «Оксамит» та «Локон» при цьому ніде не зафіксовані в державних реєстрах. Однак магазин «Оксамит» та перукарня «Локон» існують, а ФОПи Сидоренко А. А. та Вродлива В. В. справно сплачують податки до державної скарбниці. Подібне зустрічається у випадку автобусних пасажирських перевезень: сайт ФОПа-перевізника Швидкого П. П. може мати назву, наприклад, «Автобус». І тільки висока якість наданих послуг перевезення збільшує кількість пасажирів, які залюбки, користуючись українським платіжним сервісом LiqPay, он-лайн купують квитки на проїзд з належного йому сайту з назвою «Автобус». При цьому вся інформація про ФОПа-перевізника Швидкого П. П. є в Приватбанку і за потреби – доступна.
Що робити, якщо Ви натрапили на не доброчесного перевізника або на «перевізника»-шахрая:
Якщо маєте хоч якісь координати горе-перевізника (якщо не маєте - спробуйте віднайти) - повідомте йому, що у разі незадоволення ним впродовж 3 діб Ваших справедливих вимог - Ви звернетесь у поліцію і в службу захисту прав споживачів.
Якщо він не піде на мирову з Вами - зверніться із заявами в кіберполіцію та в службу захисту прав споживачів.